Суть справи:

ТЦК та СП хотіли притягнути чоловіка до кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації, а саме: за відмову в отриманні бойової повістки та за неявку в ТЦК та СП за повісткою. Йому загрожувала кримінальна відповідальність — позбавлення волі на 3 роки. Однак суд не погодився з позицією РТЦК та визнав призовника невинним.

🟡 Позиція обвинуваченого:

Чоловік з’явився в ТЦК та СП для проходження ВЛК для того, щоб пройти альтернативну невійськову службу у зв’язку з релігійними переконаннями. Він з 31.10.1998 року є присвяченим охрещеним служителем РО Свідків Єгови в Україні, про що надав підтверджуючі документи. Призовник хотів скористатися конституційним правом на проходження альтернативної, невійськової служби, оскільки його релігія забороняє тримати в руках зброю. Відтак він вважає себе невинним в ухиленні від мобілізації.

🟡 Позиція ТЦК та СП:

Представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) наполягав на законності своїх дій, посилаючися на те, що обвинувачений відмовився від повістки і не з’явився за повісткою, що є кримінальним правопорушенням. Юрист ТЦК та СП зазначив: діюче законодавство України не передбачає проходження альтернативної невійськової служби для умов воєнного стану при мобілізації. Зазначене доводилось призовнику, однак він наполягав на своїй позиції та відмовився отримувати повістку для відправки на навчальні збори. З цього приводу юрист РТЦК та СП надав обвинуваченому роз’яснення про можливість притягнення до кримінальної відповідальності.

🟡 Рішення суду:

Суд, детально розглянувши матеріали справи та аргументи сторін, дійшов висновку:
право на альтернативну службу не втрачається під час воєнного стану: незважаючи на введення воєнного стану, право на заміну військової служби альтернативною (невійськовою) службою, гарантоване Конституцією України, залишається чинним для людей, чиї релігійні переконання не дозволяють їм нести військову службу. Суд звернув увагу на практику Європейського суду з прав людини, яка підтверджує, що право на свободу совісті та релігії є фундаментальним і має бути захищене навіть в умовах воєнного стану.
Таку позицію висловив Бориспільський міськрайонний суд Київської області 12.01.2024 року у справі № 359/6608/23.